Які відмінності між трьома типами фотоелектричних модулів?

The three types of PV (photovoltaic) modules commonly used in solar power systems are monocrystalline, polycrystalline, and thin-film modules. Let’s explore each type in more detail:

Монокристалічні модулі

Монокристалічні модулі виготовляються з однокристалічної структури, як правило, кремнію. Вони мають однорідний темний вигляд із закругленими краями. Виробничий процес передбачає нарізання циліндричних кремнієвих злитків на тонкі пластини, які потім збираються в комірки та з’єднуються між собою, щоб утворити модуль.

Переваги:

Висока ефективність: Монокристалічні модулі мають найвищу ефективність серед трьох типів, як правило, від 15% до 22%. Це означає, що вони можуть перетворювати більший відсоток сонячного світла в електрику.

Ефективність простору: завдяки вищій ефективності монокристалічні модулі потребують менше місця для генерування такої ж кількості енергії, як інші типи.

Довговічність: ці модулі відомі своєю міцністю та тривалим терміном служби, який часто триває 25 років і більше.

Недоліки:

Вища вартість: Монокристалічні модулі, як правило, дорожчі порівняно з іншими типами через їх виробничий процес і вищу ефективність.

Температурна чутливість: їх ефективність може знизитися в умовах високої температури, що вплине на загальну продуктивність.

Полікристалічні модулі

Полікристалічні модулі також виготовляються з кремнію, але вони складаються з кількох кристалів кремнію, а не з однієї кристалічної структури. Процес виробництва передбачає заливання розплавленого кремнію в форму квадратної форми, яку потім охолоджують і нарізають на пластини.

Переваги:

Нижча вартість: виробництво полікристалічних модулів, як правило, економічніше, ніж монокристалічних модулів.

Хороша продуктивність: Хоча полікристалічні модулі дещо менш ефективні, ніж монокристалічні модулі, вони все ж пропонують поважні коефіцієнти перетворення електроенергії, як правило, в межах від 13% до 17%.

Недоліки:

Нижча ефективність: Полікристалічні модулі мають нижчу ефективність порівняно з монокристалічними модулями, що призводить до дещо меншої вихідної потужності.

Вимоги до простору: через їх нижчу ефективність полікристалічні модулі вимагають більше місця для генерування такої ж кількості енергії, як монокристалічні модулі.

Тонкоплівкові модулі

Тонкоплівкові модулі складаються з тонких напівпровідникових шарів, нанесених на підкладку, таку як скло або метал. Зазвичай використовувані матеріали для тонкоплівкових модулів включають аморфний кремній (a-Si), телурид кадмію (CdTe) і селенід міді, індій-галію (CIGS).

Переваги:

Економічна ефективність: тонкоплівкові модулі менш дорогі у виробництві, оскільки для них потрібно менше сировини та простіший процес виробництва.

Універсальність: їх можна зробити гнучкими та легкими, що дозволяє використовувати різні додатки, такі як інтегрована фотоелектрична система (BIPV) і портативні сонячні пристрої.

Недоліки:

Нижча ефективність: тонкоплівкові модулі мають найнижчу ефективність серед трьох типів, як правило, від 9% до 12%. Це означає, що їм потрібна більша площа поверхні для генерування такої ж кількості електроенергії, як кристалічним модулям.

Деградація з часом: тонкоплівкові модулі, як правило, деградують швидше, ніж кристалічні модулі, що призводить до меншого терміну служби.

It’s important to note that the choice of Фотоелектричний модуль тип залежить від таких факторів, як доступний простір, бюджет і бажана ефективність. Кожен тип має свої переваги та міркування, і вибір найбільш підходящого буде залежати від конкретних вимог сонячної енергетичної системи.