Які відмінності між трьома типами фотоелектричних модулів?
Час випуску: 2023-10-07
Три типи PV (фотоелектричних) модулів, які зазвичай використовуються в сонячних енергетичних системах, це монокристалічні, полікристалічні та тонкоплівкові модулі. Розглянемо кожен тип докладніше:
Монокристалічні модулі
Монокристалічні модулі виготовляються з однокристалічної структури, як правило, кремнію. Вони мають однорідний темний вигляд із закругленими краями. Виробничий процес передбачає нарізання циліндричних кремнієвих злитків на тонкі пластини, які потім збираються в комірки та з’єднуються між собою, щоб утворити модуль.
Переваги:
Висока ефективність: Монокристалічні модулі мають найвищу ефективність серед трьох типів, як правило, від 15% до 22%. Це означає, що вони можуть перетворювати більший відсоток сонячного світла в електрику.
Ефективність простору: завдяки вищій ефективності монокристалічні модулі потребують менше місця для генерування такої ж кількості енергії, як інші типи.
Довговічність: ці модулі відомі своєю міцністю та тривалим терміном служби, який часто триває 25 років і більше.
Недоліки:
Вища вартість: Монокристалічні модулі, як правило, дорожчі порівняно з іншими типами через їх виробничий процес і вищу ефективність.
Температурна чутливість: їх ефективність може знизитися в умовах високої температури, що вплине на загальну продуктивність.
Полікристалічні модулі
Полікристалічні модулі також виготовляються з кремнію, але вони складаються з кількох кристалів кремнію, а не з однієї кристалічної структури. Процес виробництва передбачає заливання розплавленого кремнію в форму квадратної форми, яку потім охолоджують і нарізають на пластини.
Переваги:
Нижча вартість: виробництво полікристалічних модулів, як правило, економічніше, ніж монокристалічних модулів.
Хороша продуктивність: Хоча полікристалічні модулі дещо менш ефективні, ніж монокристалічні модулі, вони все ж пропонують поважні коефіцієнти перетворення електроенергії, як правило, в межах від 13% до 17%.
Недоліки:
Нижча ефективність: Полікристалічні модулі мають нижчу ефективність порівняно з монокристалічними модулями, що призводить до дещо меншої вихідної потужності.
Вимоги до простору: через їх нижчу ефективність полікристалічні модулі вимагають більше місця для генерування такої ж кількості енергії, як монокристалічні модулі.
Тонкоплівкові модулі
Тонкоплівкові модулі складаються з тонких напівпровідникових шарів, нанесених на підкладку, таку як скло або метал. Зазвичай використовувані матеріали для тонкоплівкових модулів включають аморфний кремній (a-Si), телурид кадмію (CdTe) і селенід міді, індій-галію (CIGS).
Переваги:
Економічна ефективність: тонкоплівкові модулі менш дорогі у виробництві, оскільки для них потрібно менше сировини та простіший процес виробництва.
Універсальність: їх можна зробити гнучкими та легкими, що дозволяє використовувати різні додатки, такі як інтегрована фотоелектрична система (BIPV) і портативні сонячні пристрої.
Недоліки:
Нижча ефективність: тонкоплівкові модулі мають найнижчу ефективність серед трьох типів, як правило, від 9% до 12%. Це означає, що їм потрібна більша площа поверхні для генерування такої ж кількості електроенергії, як кристалічним модулям.
Деградація з часом: тонкоплівкові модулі, як правило, деградують швидше, ніж кристалічні модулі, що призводить до меншого терміну служби.
Важливо відзначити, що вибір Фотоелектричний модуль тип залежить від таких факторів, як доступний простір, бюджет і бажана ефективність. Кожен тип має свої переваги та міркування, і вибір найбільш підходящого буде залежати від конкретних вимог сонячної енергетичної системи.